Шановні колеги!
Запрошуємо фахівців у галузі громадського здоров’я, профілактичної медицини, публічного управління та адміністрування, соціології, медичної інформатики та кібернетики взяти участь у дискусійній панелі «Інтеграція соціологічних, епідеміологічних та геоаналітичних підходів до моніторингу стану здоров’я населення в Україні», яка відбудеться в рамках V Міжнародної науково-практичної конференції «Біобезпека та сучасні реабілітаційні технології. Теорія, практика, перспективи»
23 жовтня 2025 року
Мета: Забезпечити узгодження методологічних, технічних та організаційних аспектів реалізації проєкту «Розроблення методології профілактики хвороб на основі моніторингу стану здоров’я населення та факторів ризику» за підтримки МОН України між ключовими зацікавленими сторонами: представниками МОЗ України, ЦГЗ, НСЗУ, наукової спільноти, ІТ-сектору, громадського здоров’я та регіональних структур.
Час та місце проведення: 23.10.2025 р., 16:00, Смарт укриття Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського (пр. Берестейський, 37 Л, м. Київ).
СТРУКТУРА ДИСКУСІЙНОЇ ПАНЕЛІ
Вступна частина
Основні акценти:
- Презентація мети проєкту та результатів першого етапу.
- Огляд завдань другого етапу (соціологічні дослідження, стандартизація критеріїв, картографування).
- Визначення очікуваних результатів від панелі: уточнення методології, показників, підходів до інтеграції даних.
Сесія 1. Методологічна основа моніторингу здоров’я
Фокус: концепція та дизайн соціологічних і епідеміологічних досліджень
Ключові питання для обговорення:
1. Як узгодити соціологічні та епідеміологічні компоненти в межах одного дослідження?
- Визначити спільні змінні та показники (фактори ризику, поведінкові чинники, суб’єктивна оцінка здоров’я).
- Обговорити, як поєднати об’єктивні медичні дані (з карт, баз) із самозвітом респондентів.
- Визначити єдину логіку побудови інструментарію — щоб дані можна було інтегрувати в одну аналітичну систему.
- Узгодити, хто (які інституції) відповідатиме за збір кожного типу даних.
2. Які міжнародні практики варто адаптувати в Україні?
- Обговорити приклади WHO STEPS, Eurobarometer Health, BRFSS (CDC), EHIS (ЄС).
- Виділити елементи, які реально імплементувати в українських умовах: модулі опитувань, індикатори, методи вибірки.
- Визначити, що потребує локальної адаптації (мовні, культурні аспекти, відмінності у системі охорони здоров’я).
- Сформувати базу референсних моделей для розробки власної методології.
3. Як забезпечити репрезентативність вибірки в регіональному розрізі?
- Обговорити оптимальний розподіл вибірки за макрорегіонами, віком, статтю, типом поселення.
- Узгодити метод стратифікації (наприклад, за демографічними чи соціоекономічними ознаками).
- Розглянути питання вагування даних для національних оцінок.
- Вирішити, чи потрібне окреме подання результатів для м. Києва або великих міст.
4. Які інструменти збору даних є найбільш ефективними (онлайн, телефонні, виїзні)?
- Оцінити рівень доступу населення до цифрових каналів (онлайн-опитування, застосунки).
- Обговорити можливість комбінованого підходу (онлайн + офлайн).
- Врахувати етичні аспекти та контроль якості даних у різних форматах.
- Розглянути роль партнерських організацій (ЦГЗ, заклади освіти, соціологічні центри).
5. Як поєднати вимоги етики, достовірності та практичності?
- Визначити процедури інформованої згоди.
- Забезпечити анонімність та захист персональних даних.
- Узгодити формат експертного й етичного схвалення дослідження.
- Збалансувати наукову точність і ресурсну реалістичність (витрати, час, персонал).
Очікувані результати сесії:
- Узгоджена структура програми дослідження;
- Пропозиції до інтеграції методів;
- Принципи етичного контролю і координації досліджень.
Сесія 2. Стандартизація критеріїв оцінки здоров’я
Фокус: критерії, індикатори, нормативна інтеграція
Ключові питання для обговорення:
1. Які критерії оцінки здоров’я (фізичного, психічного, соціального) є пріоритетними?
- Визначити базові групи індикаторів: біомедичні, поведінкові, соціальні.
- Розмежувати між індивідуальними та популяційними показниками.
- Обговорити наявні в Україні джерела даних (eHealth, статистика МОЗ, реєстри інформаційної платформи громадського здоров’я, опитування).
- Визначити критерії, що мають доказову базу і придатні для моніторингу змін у динаміці.
2. Як забезпечити узгодженість критеріїв із міжнародними стандартами (ISO, WHO, OECD)?
- Порівняти існуючі національні формати даних із вимогами WHO Core Indicators та OECD Health Indicators.
- Визначити, які з них можна імплементувати без змін, а які — потребують адаптації.
- Сформувати таблицю відповідності українських і міжнародних індикаторів.
- Обговорити, як уникнути дублювання між джерелами (МОЗ, НСЗУ, Держстат).
3. Які механізми формалізації стандартів через нормативні документи МОЗ є реалістичними?
- Визначити, які документи МОЗ можуть бути оновлені або доповнені (накази, методичні рекомендації, протоколи).
- Розглянути варіант розробки стандарту методології оцінки здоров’я населення.
- Узгодити механізм затвердження нових критеріїв через МОЗ і ЦГЗ.
- Обговорити роль міжвідомчої робочої групи.
4. Як здійснювати агрегацію даних між індивідуальним, регіональним і національним рівнями?
- Визначити систему ідентифікаторів для уніфікації даних (код, регіон, заклад).
- Обговорити моделі передачі даних у форматі CSV/XML для сумісності.
- Погодити логіку аналітичних рівнів — особа → громада → регіон → країна.
- Розглянути роль ГІС або дашбордів для агрегації.
5. Як нові критерії можуть бути інтегровані у систему оцінки якості (НСЗУ, акредитація)?
- Визначити, які показники можна використати для моніторингу якості послуг.
- Обговорити можливість автоматичного обміну даними між системами МОЗ і НСЗУ.
- Включити індикатори здоров’я до системи аудиту та звітності закладів.
- Виробити пропозиції до стандартів акредитації медичних установ.
Очікувані результати сесії:
- Попередній набір уніфікованих критеріїв;
- Пропозиції до нормативної адаптації;
- Ієрархічна структура аналізу здоров’я.
Сесія 3. Геоаналітика та ІТ-компоненти моніторингу
Фокус: оцінка потенціалу ГІС і дашбордів
Ключові питання для обговорення:
1. Які дані варто інтегрувати у ГІС для моніторингу здоров’я населення?
- Визначити ключові типи даних: демографічні, медичні, соціально-економічні, екологічні.
- Обговорити їх джерела (ЦГЗ, НСЗУ, Держстат, місцеві громади).
- Узгодити частоту оновлення та формати (геокоординати, shapefile, csv).
- Визначити критерії якості та достовірності.
2. Які є переваги й обмеження ГІС і дашбордів у практичному використанні?
- ГІС: просторовий аналіз, виявлення кластерів, візуалізація нерівностей.
- Дашборди: динамічне оновлення, простота використання, порівняння показників.
- Обговорити, які задачі доцільно вирішувати кожним інструментом.
- Визначити, чи потрібен комбінований підхід (дашборд + ГІС).
3. Як забезпечити сумісність ГІС-компонентів із платформами Е-health, МОЗ, НСЗУ, ЦГЗ?
- Оцінити технічні вимоги (API, формати обміну даними, безпека).
- Визначити необхідні кроки інтеграції через відкриті дані або інтероперабельність.
- Обговорити досвід існуючих цифрових рішень (E-Health, DIIA, MedData).
- Сформулювати технічні рекомендації для інтеграції.
4. Які підходи до картографічної візуалізації є найдоцільнішими (статичні, інтерактивні, сценарні карти)?
- Визначити, які типи карт потрібні для управлінців, а які — для аналітиків.
- Обговорити використання шарів даних (медичні заклади, демографія, індикатори здоров’я).
- Оцінити можливість сценарного прогнозування (приклади GBD, IHME).
- Визначити формат представлення для звітності МОЗ.
5. Як гарантувати захист даних та етичне використання просторової інформації?
- Визначити рівні доступу користувачів до ГІС/дашбордів.
- Обговорити вимоги Загального регламенту про захист даних (GDPR) і українського законодавства щодо персональних даних.
- Визначити політику деперсоналізації координованих медичних даних.
- Розробити принципи етичного моніторингу територій ризику.
Очікувані результати сесії:
- Узгодження концепції архітектури ГІС-модуля;
- Перелік даних і форматів, придатних до інтеграції;
- Пропозиції щодо технічних параметрів і етапів впровадження.
Контакти: Олександр Бесараб, tmb@kpi.uaPost navigation